Прогноз щодо економічного зростання суттєво покращено

Інфляція на споживчому ринку у квітні 2023р. порівняно з березнем 2023р. становила 0,2%, уповільнившись у річному вимірі до 17,9%. Базова інфляція за місяць становила 0,5%, з початку року – 3,0%. Така динаміка споживчих цін свідчить про поступове вичерпання дії факторів пропозиції (зокрема, обумовлених впливом воєнних дій), які стимулювали інфляцію до руху вгору. Уповільненню інфляції також сприяли сезонні чинники (ціни на яйця знизилися за місяць на 8,7%, фруктів – на 1,4%) та сприятлива для цінових показників кон’юнктура зовнішніх ринків (вартість палива та мастил за місяць зменшилася на 2,4%). Натомість помірний вплив факторів попиту та вжиті Національним банком заходи з мобілізації вільної ліквідності та підвищення привабливості гривневих інструментів продовжують здійснювати стримуючий вплив на ціни товарів і послуг, залежних від попиту.

Національний банк України в межах щоквартального прогнозного циклу оприлюднив новий макроекономічний прогноз. Як і передбачалося раніше, центральний банк суттєво покращив прогноз щодо економічного зростання вже в цьому році з 0.3% до 2%. Головними факторами такого перегляду були визначені стійкість енергосистеми та значні фіскальні стимули для економіки (завдяки зростанню обсягів очікуваної міжнародної допомоги). Водночас було переглянуто прогноз щодо зростання інфляції в 2023 р. з майже 18.7% до 14.8% в річному вимірі. Подібна динаміка створює необхідні умови для пом’якшення монетарної політики вже в короткостроковій перспективі. Цикл пом’якшення монетарної політики може розпочатися на півроку швидше ніж це прогнозувалося раніше.

Покращення погодних умов призвело до пришвидшення темпів посівної кампанії. Станом на початок травня всіма категоріями господарств посіяно 2 млн 320 тис га зернових та зернобобових культур, що становить близько 12% від прогнозованих площ під урожай 2023 р. Позитивні результати голосування в європарламенті за продовження безмитної торгівлі з Україною ще на один рік з метою підтримки української економіки в умовах війни дають надію на врегулювання на взаємно прийнятних умовах заборони на експорт частини української аграрної продукції через територію окремих країн Східної Європи на загальноєвропейському рівні. Це повинно забезпечити додаткове надходження валютної виручки в умовах загального скорочення експорту в 2023 р.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 09.05.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 9,9 млрд гривень на строки від 9 міс. до 2-х років за ставками від 18,5% до 19,7%, а також 179,2 млн. доларів США на 6 міс. (за ставкою 4,75%) та 296,6 млн. євро на 9 міс. (за ставкою 3,15%). Найбільшу суму було залучено за бенчмарк-ОВДП з погашенням у серпні 2025 року (майже 8 млрд грн). Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 19,45%.

За повідомленням Міністерства фінансів в квітні 2023 року Уряд України забезпечив перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам в обсязі 12,9 млрд грн, що становить 84 % від передбачених розписом асигнувань. Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами за січень — квітень 2023 року збільшились на 44,8 млрд грн і станом на 01.05.2023 становлять 160,2 млрд гривень. Залишки коштів збільшилися у всіх регіонах України. За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість забезпечувати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.

Валютний ринок

Міжнародні резерви України за результатами квітня 2023 р. зросли до 35,9 млрд дол. США, оновивши одинадцятирічний максимум. Так, у квітні міжнародні резерви зросли на 13% завдяки надходженням від міжнародних партнерів на тлі подальшого зниження обсягів чистого продажу валюти Національним банком та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті. Зокрема, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5,9 млрд дол. США, з яких 2,7 млрд дол. США – у межах нової програми розширеного фінансування МВФ, 1,7 млрд дол. США – макрофінансова допомога від ЄС;

1,3 млрд дол. США – від Сполучених Штатів (через трастовий фонд Світового банку); 242,6 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики. При цьому, Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 446,0 млн дол. США, з яких 282,7 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 113,1 млн дол. США – боргу перед Світовим банком, решта – боргу перед іншими міжнародними кредиторами. Чистий продаж іноземної валюти Національним банком у квітні знизився порівняно з березнем 2023 року на 298,5 млн дол. США – до 1 370,4 млн дол. США.

У перший тиждень травня завдяки збільшенню пропозиції іноземної валюти на міжбанківському ринку на тлі сталого попиту на неї чистий продаж іноземної валюти Національним банком для збалансування ринку скоротився до 259 млн. доларів США (порівняно із 442 млн. доларів США тижнем раніше).

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшилася до 624 млрд.₴, з яких близько 2/3 – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником збільшення банківської ліквідності, як і раніше, виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування, залишок заборгованості за якими скоротився за тиждень на 1,5 млрд. грн, та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Банківське кредитування продовжує підтримуватися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». На умовах програми минулого тижня банками було видано 428 пільгових кредитів на загальну суму 1,6 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 26 тисяч на загальну суму 105,7 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.